Звичаї))

Духовну культуру й побут українського суспільства неможливо уявити без
звичаїв та різноманітних обрядів.

Виділяють три типи обрядовості: трудова, сімейна та календарна.

Трудові свята й обряди — органічна складова святково-обрядової культури
українського народу. Взаємозв'язок свят і праці має традиції, що сягають
доісторичних часів. 

Традиційна трудова обрядовість тісно пов'язана з календарним циклом
сільськогосподарських робіт. Обряди неодмінно супроводжували початок
оранки, сівби, вигін худоби на пасовище, закінчення жнив тощо. У
селянській сім'ї трудові традиції та обряди були справжньою школою для
підростаючого покоління. У процесі виконання ритуальних дій дитина
здобувала перші трудові навички. Усім розмаїттям своїх художніх,
емоційних, атрибутивних, пісенно-музичних засобів трудові свята сприяли
вихованню у молоді любові до нелегкої хліборобської праці, до землі,
прищеплювали своєрідний "кодекс хліборобської честі". 

Сімейна обрядовість. Сімейне життя українців традиційно супроводжувалося
різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі
відзначали певні етапи життя людини та найважливіші стадії розвитку
родини в її життєвому циклі: утворення сім'ї, народження дитини, її
повноліття, сімейні ювілеї, смерть когось із членів сім'ї. Основні
елементи сімейної обрядовості — родильні, весільні та поховальні й
поминальні обряди. Крім них, у сім'ї нерідко відзначалися події менш
важливого значення: входини, пострижини, вступ до парубоцтва і дівоцтва,
повноліття, срібне та золоте весілля.